Словарь української мови (1924)/притиск
Зовнішній вигляд
◀ притирюватися | Словарь української мови П притиск |
притискати ▶ |
|
При́тиск, ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). Ном. № 242, стр. 297. У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. КС. 1882. X. 30. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Волын. г. Говорить було Тарас Яровий з притиском. О. 1861. XI. 32.