Словарь української мови (1924)/притоптувати
| ◀ притоптати | Словарь української мови П притоптувати |
приторговувати ▶ |
|
Прито́птувати, тую, єш, сов. в. притопта́ти, пчу́, чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Ном. № 9165. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі. Ком. II. 111.