Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притрушувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притрушувати
Берлін: Українське слово, 1924

Притру́шувати, шую, єш, сов. в. притруси́ти, шу́, сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.