Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притухати
Берлін: Українське слово, 1924

Притуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. приту́х(ну)ти, хну, неш, гл. = Пригасати, пригаснути. Левиц. I. 74.