Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притюжити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притюжити
Берлін: Українське слово, 1924

Притю́жити, жу, жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.