Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/притяжа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притяжа
Берлін: Українське слово, 1924

Притя́жа, жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельва́ги для пристяжныхъ лошадей. Могил. у.