Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приумітися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ приулок Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приумітися 		прихання ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Приумі́тися, мі́юся, єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/приумітися&oldid=533582