Словарь української мови (1924)/прихвалювати
| ◀ прихвальба | Словарь української мови П прихвалювати |
прихватити ▶ |
|
Прихва́лювати, люю, єш, сов. в. прихвали́ти, лю́, лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. „Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись“. Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.