Словарь української мови (1924)/прихистити

by Борис Грінченко

◀ прихилятися

Словарь української мови Борис Грінченко П прихистити

прихитрувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прихисти́ти, хищу́, сти́ш, гл. Спрятать, дать пріютъ, мѣсто. Понакладала на вози садовину: груші та сливи, щоб везти на ярмарок, а решту, що не влізла в вози, треба прихистить у коморі або в хижці до завтрього до ранку. Рк. Левиц.