Словарь української мови (1924)/прицуцуватий
Зовнішній вигляд
◀ прицупити | Словарь української мови П прицуцуватий |
прицькувати ▶ |
|
Прицу́цуватий, а, е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Константиногр. у.