Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прицуцуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прицуцуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Прицу́цуватий, а, е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Константиногр. у.