Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/причащати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причащати
Берлін: Українське слово, 1924

Причаща́ти, ща́ю, єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали. Шевч. 115.