Словарь української мови (1924)/причинний
| ◀ причинка | Словарь української мови П причинний |
причинок ▶ |
|
Причи́нний, а, е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
| ◀ причинка | Словарь української мови Борис Грінченко П причинний |
причинок ▶ |
|
Словарь української мови — П
причинний
Борис Грінченко
1924
Причи́нний, а, е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.