Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/причмелити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причмелити
Берлін: Українське слово, 1924

Причмели́ти, лю́, ли́ш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.