Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/причіпок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причіпок
Берлін: Українське слово, 1924

Причі́пок, пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).