Словарь української мови (1924)/пришпилювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пришпилька Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пришпилювати 		пришта ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пришпи́лювати, люю, єш, сов. в. пришпили́ти, лю́, лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. Пришпили́ти кві́тку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пришпилювати&oldid=533730