Словарь української мови (1924)/прищулювати

by Борис Грінченко

◀ прищулити

Словарь української мови Борис Грінченко П прищулювати

прищулюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прищу́лювати, люю, єш, сов. в. прищу́лити, лю, лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.