Словарь української мови (1924)/приязний

by Борис Грінченко

◀ прищурюватися

Словарь української мови Борис Грінченко П приязний

приязність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

При́язни́й, а, е. 1) Расположенный, дружелюбный. Ти був батькові противніщий, а до його був батько приязніший. НВолын. у. 2) Любезный кому. Юрий славний, Богові святому приязний. Драг. 37.