Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приялечати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приялечати
Берлін: Українське слово, 1924

Прияле́чати, прияле́чити, чає и прияле́чувати, чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.