Словарь української мови (1924)/приялечати
Зовнішній вигляд
◀ приязнь | Словарь української мови П приялечати |
приярок ▶ |
|
Прияле́чати, прияле́чити, чає и прияле́чувати, чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.