Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приємний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приємний
Берлін: Українське слово, 1924

Приє́мний, а, е. Пріятный. Романюки приємні люде. Каменец. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.