Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробачати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробачати
Берлін: Українське слово, 1924

Пробача́ти, ча́ю, єш, сов. в. проба́чити, чу, чиш, гл. Прощать, простить, извинять, извинить. Пробачте, гості мої: не скупость, така спроможность. Ном. № 12025.