Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проберегти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проберегти
Берлін: Українське слово, 1924

Проберегти́, режу́, же́ш, гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. I. 64.