Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробуджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробуджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пробу́джувати, джую, єш, сов. в. пробуди́ти, джу́, диш, гл. = Збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.