Словарь української мови (1924)/пробуджувати
| ◀ пробувати | Словарь української мови П пробуджувати |
пробуджуватися ▶ |
|
Пробу́джувати, джую, єш, сов. в. пробуди́ти, джу́, диш, гл. = Збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.