Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробійчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробійчик
Берлін: Українське слово, 1924

Пробі́йчик, ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.