Словарь української мови (1924)/провалина

by Борис Грінченко

◀ проваласатися

Словарь української мови Борис Грінченко П провалина

провалити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прова́лина, ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. I. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. I. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.