Словарь української мови (1924)/провалюватися

by Борис Грінченко

◀ провалювати

Словарь української мови Борис Грінченко П провалюватися

провартувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прова́люватися, лююся, єшся, сов. в. провали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Туди не підскочиш, туди не провалишся. Ном. № 2033. 2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. I. 104.