Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/провинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
провинник
Берлін: Українське слово, 1924

Прови́нник, ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.