Словарь української мови (1924)/проводити
| ◀ проводирь | Словарь української мови П проводити |
проводитися ▶ |
|
Прово́дити, джу, диш, сов. в. провести́, веду́, де́ш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Нп.