Словарь української мови (1924)/проволікатися

by Борис Грінченко

◀ проволікати

Словарь української мови Борис Грінченко П проволікатися

проволоводити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проволіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. проволокти́ся, чу́ся, че́шся, гл. 1) Протаскиваться, протащиться. 2) Тянуться, протянуться. Це діло проволоклось до Різдва. НВолын. у.