Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проворяка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проворяка
Берлін: Українське слово, 1924

Проворя́ка, ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка їде та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.