Словарь української мови (1924)/прогайнувати

by Борис Грінченко

◀ прогайльовина

Словарь української мови Борис Грінченко П прогайнувати

прогалина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогайнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що вдень загорюєш, за ніч прогайнуєш. Нп. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.