Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прогайнувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогайнувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прогайнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що вдень загорюєш, за ніч прогайнуєш. Нп. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.