Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проглинути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проглинути
Берлін: Українське слово, 1924

Проглину́ти, ну́, не́ш, гл. Проглотить. Мнж. 26. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть. Посл.