Словарь української мови (1924)/проглинути
Зовнішній вигляд
◀ прогледітися | Словарь української мови П проглинути |
проглуб ▶ |
|
Проглину́ти, ну́, не́ш, гл. Проглотить. Мнж. 26. Не будь ні гіркий, ні солодкий: будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть. Посл.