Словарь української мови (1924)/прогнівити

by Борис Грінченко

◀ прогнівати

Словарь української мови Борис Грінченко П прогнівити

прогнівляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогніви́ти, ся. См. Прогнівляти, ся.