Словарь української мови (1924)/проговорювати
| ◀ проговорити | Словарь української мови П проговорювати |
проговорюватися ▶ |
|
Прогово́рювати, рюю, єш, сов. в. проговори́ти, рю́, риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.