Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проговорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проговорювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прогово́рювати, рюю, єш, сов. в. проговори́ти, рю́, риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.