Словарь української мови (1924)/прогодувати

by Борис Грінченко

◀ проговорюватися

Словарь української мови Борис Грінченко П прогодувати

прогодуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогодува́ти, ду́ю, єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.