Словарь української мови (1924)/прогоріти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ прогоня Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогоріти 		прогорниця ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Прогорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/прогоріти&oldid=534273