Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/програвати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
програвати
Берлін: Українське слово, 1924

Програва́ти, граю́, є́ш, сов. в. програ́ти, гра́ю, єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Ном. № 4273. Програв чумак вози й воли в кості. Чуб. V. 1039. 2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває. АД. I. 258.