Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прогрімотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогрімотати
Берлін: Українське слово, 1924

Прогрімота́ти, чу́, чеш, прогрімоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Прогрімати.