Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прогулька

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогулька
Берлін: Українське слово, 1924

Прогу́лька, ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки. Чуб. V. 1093.