Словарь української мови (1924)/продивлятися

by Борис Грінченко

◀ продивитися

Словарь української мови Борис Грінченко П продивлятися

продиво ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Продивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. продиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) = Передивлятися, передивитися. 2) Проникать, проникнуть взглядомъ. Небо синє, чисте, — ні плямочки, — глибоке, просторе та широке, не продивитись його глибини. Мир. ХРВ. 40. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу. Мир. Пов. II. 102.