Словарь української мови (1924)/продолубати
Зовнішній вигляд
◀ продоїти | Словарь української мови П продолубати |
продомувати ▶ |
|
Продолуба́ти, ба́ю, єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.