Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проділь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проділь
Берлін: Українське слово, 1924

Про́діль, лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. I. 262.