Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прожирь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прожирь
Берлін: Українське слово, 1924

Про́жирь, рі, ж. Соб. Обжоры. Ненаситна прожирь. Мир. ХРВ. 9.