Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прозорний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прозорний
Берлін: Українське слово, 1924

Прозо́рний, а, е. 1) = Прозірний. 2) Прозо́рна рушни́ця. Ружье большого калибра.