Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пройматися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пройматися
Берлін: Українське слово, 1924

Пройма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. пройня́тися и проня́тися, йму́ся, ме́шся, гл. 1) Быть пронимаемымъ, пронятымъ, пронизаннымъ и пр. 2) Проникаться, проникнуться. Мати — як мати: вона пронялася жалем рідної дитини, зглянулась на її сльози. Мир. ХРВ. 330.