Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокадити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокадити
Берлін: Українське слово, 1924

Прокади́ти, джу́, диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.