Словарь української мови (1924)/проказа
Зовнішній вигляд
◀ прокаженний | Словарь української мови П проказа |
проказати ▶ |
|
Прока́за, зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.