Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проказа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проказа
Берлін: Українське слово, 1924

Прока́за, зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.