Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прокахикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прокахикати
Берлін: Українське слово, 1924

Прокахи́кати, каю, єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.