Словарь української мови (1924)/прокашлюватися

by Борис Грінченко

◀ прокашлювати

Словарь української мови Борис Грінченко П прокашлюватися

проквакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прока́шлюватися, лююся, єшся, сов. в. прока́шлятися, ляюся, єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.