Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проквоктати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проквоктати
Берлін: Українське слово, 1924

Проквокта́ти, кчу́, чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).