Словарь української мови (1924)/прокисати
| ◀ прокипіти | Словарь української мови П прокисати |
Прокіп'я ▶ |
|
Прокиса́ти, са́ю, єш, сов. в. проки́с(ну)ти, ну, неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти. Чуб. V. 133.
| ◀ прокипіти | Словарь української мови Борис Грінченко П прокисати |
Прокіп'я ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокисати
Борис Грінченко
1924
Прокиса́ти, са́ю, єш, сов. в. проки́с(ну)ти, ну, неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти. Чуб. V. 133.